ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО
"ЛІСИ УКРАЇНИ"
ФІЛІЯ "СЛАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

48047’31.19’’ пн.

23028’36.08’’ сх.

 

 

На території ДП «Славське лісове господарство» є доволі багато цікавих рекреаційних об’єктів, зокрема геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Печера «Писана криниця», яка знаходиться біля туристичного комплексу «Захар Беркут»

Назва джерела пов’язана із непересічною особистістю Олекси Довбуша — найвідомішого карпатського ватажка опришків. Не буде зайвим нагадати, хто такі опришки. Це своєрідне ймення було присвоєне селянським повстанцям, які протягом кількох століть діяли на території Галичини, Буковини та Закарпаття. Опришкам було не ліньки чинити опір спочатку польській шляхті, потім угорським феодалам, а згодом — австрійській аристократії. Протягом століть шановне панство не могло вгамувати опришків, єдиним ефективним засобом проти повстанців виявилось скасування панщини. Саме від цієї знаменної події і починається поступове згасання опришківського руху. 

Олексу Довбуша можна назвати карпатським Робін Гудом, от тільки уславився він не хистом в стрільбах, а надзвичайною міццю. Подейкують, ніби один з товаришів Олекси вирішив помірятись з ним силами. Проте замість бійки Довбуш запропонував інше змагання: сильнішим буде визнано того, хто зуміє розписатись пальцем на камені біля криниці — тоді ще безіменної. Як не намагався суперник, але йому так і не вдалося лишити жодного відбитка на камені, а от Олекса Довбуш легко підписався на скелі біля криниці. Від того вона й отримала свою назву. І, мабуть, вже відтоді місцеві жителі розказують туристам, ніби той, хто нап’ється з “Писаної криниці”, набуде такої ж сили та моці, які мав легендарний Олекса Довбуш. Скептики можуть піднятись до джерела схилами Високого Верху і перевірити правдивість легенди власним досвідом.

Маршрут до “Писаної криниці” — денна прогулянка від Славського. Коротко її можна описати так: від села підіймаємось до “Писаної Криниці”, п’ємо там чарівну воду — і з новими силами рушаємо до вершини. З Високого Верху спускаємось назад в Славське. Це маршрут на 18.5 км, перепад висот — 600 м. Виходити зручно від роздоріжжя біля церкви, далі оминаємо меморіал жертвам НКВС і прямуємо дорогою вбік Волосянки до полонини Високий Верх, дорога має поступово заглибитись у ліс.

На галявині, з якої видно хати села Нижня Рожанка, зручно перепочити, адже далі підйом стане крутим. Від джерела можна дістатись чорничником до станції підйомника і ресторану — місця не надто “дикі”, адже взимку тут повно щасливих лижників. Якщо не передумаєте і не закінчите прогулянку в ресторані, від нього до вершини лишиться 600 м. Ресторан — велика спокуса, але краще піднятись наверх і побачити запаморочливі краєвиди: вам відкриються хребти Бескидів, Боржава, а також вершина гори Пікуй. На сході ви зможете роздивитись унікальні гори Ґорґани. Повернутись до селища можна тим самим шляхом, а якщо втомились — скористайтесь канатно-крісельною дорогою, яка спустить вас до готелю “Захар Беркут”. Якщо для вас 18.5 км — не відстань, можна продовжити мандрівку до гори Чорна Ріпа.