ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНЕ СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО
"ЛІСИ УКРАЇНИ"
ФІЛІЯ "СЛАВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО"

Підгодівля диких звірів взимку - важливий захід, який проводиться ДП”Славським лісовим господарством” щорічно. Адже тварини, які мешкають в лісі, потребують не тільки природні корми, а й мінеральні солі, що необхідні для розвитку стійкої популяції виду.

 

Підгодівля ведеться практично всіх мешканців наших лісів. Серед них головним чином для диких парнокопитних і зайця-русака запроектовані солонці із розрахунку: по 1 солонцю на 20 голів козулі  і на 10 голів кабанів.  

Річна витрата солі на один солонець для парнокопитних складає 10 кг,.

Використовують в якості підгодівлі лісових звірів різне, зокрема для копитних  викладають сіно, гілки, овес та кукурудзу. Викладення корму проводиться в місцях концентрації тварин, там, де вони почувають себе вільно. Тому дані місця підгодівлі здебільшого знаходяться серед чагарників, по ярах та балках, які є малодоступними для сторонніх очей і в погану погоду навіть єгеря лісгоспу можуть дістатися туди лише пішки. 

Звичайно, підгодівлю диких тварин проводять не круглий рік, а лише в період відсутності або обмеженої доступності кормів в місцях перебування мисливської фауни: мається на увазі, звичайно, зимовий період; час відгодівлі молодняку, коли дорослим тваринам необхідно отримувати більшу кількість кормів; час повені та інших стихійних лих,коли звірі та птахи нерідко позбавлені не тільки можливості добування кормів, а й своїх сховищ.

Тривалість сезону підгодівлі диких тварин залежить від строків замерзання верхнього шару ґрунту, установлення значного снігового покриву, протяжності зими та інших факторів, і може коливатися від 45 до 120 днів. В середньому для умов господарства вона складає 100 днів.

При визначенні інтенсивності і характеру підгодівлі диких тварин враховують поживність кормів по кормових одиницях, виходячи із добової норми. Її можна збільшувати або зменшувати в залежності від ряду факторів: природної кормової цінності угідь, загальної чисельності мисливських звірів, їх щільності на одиницю площі угідь, суворості зими тощо.

 

 

Єгеря лісгоспу на чолі з провідним інженером мисливствознавцем, до розрахунку необхідної кількості кормів для диких тварин, підходять професійно та з високою відповідальністю. Так як підживлення не повинно замінювати природну кормову базу і перешкоджати їхнім природним інстинктам.

Дикі тварини – це наше багатство і наш обов’язок зберегти його для майбутніх поколінь, а понесені витрати на їх збереження окупляться митями прекрасних моментів спостереження за дикими мешканцями нашого краю.